не тавруй, і не таврованим будеш

13 березня, п’ятниця, краще дня не знайдеш, була у місті Смілі, вивчала досвід роботи Шкіл Сприяння здоров’ю. Народ, не наступай на приватну територію ближнього свого! Будь свідомим дій своїх! Не вписуй до шкільної картки учня медичного діагнозу його! Ні до картки його, ні до журналу класного його, ні до електронних даних його. Не тавруй дитину, і не таврованим будеш!

Якщо я бачу особу жіночої статі, але визначаю це тільки завдяки тому, що вона у спідниці, я починаю думати, а чи не вчитель вона. А ще я бачу той ступор, у якому знаходяться чоловіки поряд із такою жінкою. Так, “рідко який із цих птахів долетить” до середини … вибачте, до потрібного пункту призначення, себто, до нормального контакту з берегинею освітянського общака і засівачем звуко-буквенної ниви… Усередненій істоті простіше адаптуватися серед собі подібних, не заперечую. Але відсотків так із тридцять людей ну ніяк не можуть усереднитись, і залишаються все-таки яскравими чоловіками і жінками. Але тут інша біда - система випльовує особин із потужною енергетикою, щоби, гляди, вони її ненароком не зруйнували. Тож, чи можливе безболісне зрощення жіночності та освіти?

Ще у 60-х роках ХХ ст. Б. Гоффман та його прихильники стверджували, що тестові завдання ставлять розумніших, оригінально мислячих учнів у вкрай невигідне становище. Б. Гоффман довів, що більш тямущі студенти можуть бачити в цих завданнях прихований сенс, ставлячи тим самим під сумнів правильність ключових відповідей.

По суті, наша ситуація сьогодні аналогічна ситуації у США у 80-х рр. ХХ ст., коли захоплення «об’єктивними» тестами і нехтування розвивальним навчанням призвели до стрімкого зниження талановитості нації.

Виходить, УЦОЯО нав’язує системі освіти схоластичний характер навчання, відкидаючи її на сотні років назад, коли у пошані були муштра, начотництво, зубріння й ненависть до школи. Така діяльність УЦОЯО суперечить завданням, поставленим президентом України та урядом.

Отже, вперед - у минуле?