Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною.

А.С. Макаренко.

Родина – природний осередок найглибших людських почуттів: тут народжуються і поглиблюються любов до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошана до рідної мови, історії, культури. З перших годин появи дитини на світ, з перших місяців і років її життя батьки, родичі. Всі, хто поряд, ставляться до неї лагідно і ніжно, щиросердно й чуйно, і в дитячому серці зароджуються, вкорінюються відповідні моральні почуття – любов до людей, милосердя, доброта, що є сутністю вихованої людини.

В усі часи зневажливо ставилися до тих, хто не виконував покладених природою батьківських обов’язків. Без глибокої, самовідданої й розумної любові до дітей не може бути повноцінного сімейного виховання. Виховати дитину - велике мистецтво, так як сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі батьків. Саме батьки є головною ланкою у особистісному розвитку своєї дитини, бо вони найчастіше спілкуються з ними. Як говорив педагог А.С. Макаренко: «Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи повчаєте, чи наказуєте її. Ви виховуєте її кожної миті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома».

В сучасному світі батьки на першу чергу ставлять заробляння грошей для утримання дитини, а виховання та навчання, в останню. Часто чуєш від батьків: “Я повинен забезпечити свою дитину матеріально, а дитсадок виховає, школа навчить…” Як пояснити батькам про важливість уваги, саме з боку рідних, що зробити, щоб вони усвідомили велику цінність власної ролі в житті дитини.