Модернізація післядипломної педагогічної освіти
26.09.2008 от nataly
Освітня діяльність сьогодні перебуває під глибоким впливом соціокультурних змін у сучасному суспільстві. У Національній доктрині розвитку освіти України наголошується на необхідності переходу на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, забезпеченні її конкурентоспроможності в європейському та світовому освітньому просторі, ставиться завдання підготовки спеціалістів, які будуть захищеними та мобільними на ринку праці, здатними робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матимуть необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство, будуть здатними до навчання впродовж життя.
Модернізаційні зміни в змісті освіти торкаються як сфери суспільних наук, так і сфери точних наук та технологій. Сьогодні домінує тенденція оновлення змісту традиційних дисциплін, запровадження нових курсів, яких раніше не було. У зв’язку зі зміною змістових компонентів освіти відбуваються зміни технологій впровадження та реалізації змісту освіти.
Орієнтуючись на сучасний ринок праці, маємо віднести до освітніх пріоритетів сьогодення вміння оперувати такими технологіями та знаннями, які задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують індивідів до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим є не лише вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя.
Ці положення потребують модернізації освітньої діяльності системи державних і суспільних інститутів з метою забезпечення безперервної освіти як процесу зростання загального й професійного потенціалу особистості упродовж усього життя у відповідності до потреб самої людини і суспільства.
Післядипломна освіта є складовою, органічною частиною системи безперервної освіти. Це система навчання та розвитку фахівців з вищою освітою, що спрямована на приведення їхнього професійного рівня у відповідність до світових стандартів, вимог часу, індивідуально-особистісних та виробничих потреб; удосконалення наукового та загальнокультурного потенціалу особистості, яка реалізується у діяльності спеціалізованих державних або приватних навчальних закладів та засобами самоосвіти і керується державними стандартами рівнів кваліфікації відповідно вимог суспільно-економічного та науково-технічного прогресу.
Післядипломна освіта сьогодні розглядається як засіб забезпечення конкурентоспроможності держави та підприємства в умовах постіндустріального суспільства, фактор стійкості та демократичності суспільства, вирішення соціально-демографічних проблем. Не маючи соціальних та вікових обмежень, післядипломна освіта не може розглядатися як добровільна або додаткова частина освіти, вона має стати невід’ємною складовою життєвого циклу людини.
Система сучасної післядипломної освіти України, насамперед, має базуватися, відповідно створюватися, вдосконалюватися і розвиватися, на таких основних засадах:
а) безперервність, наступність в освіті відповідно до віку, ступеня соціального розвитку і професійної кваліфікації громадян;
б) постійне врахування основних тенденцій суспільного, соціального розвитку конкретного соціуму, його громадян.
В інститутах післядипломної педагогічної освіти, як і в інших закладах системи післядипломної освіти, нині всебічно розробляється й апробується ідея безперервної освіти, яка повинна:
а) бути максимально індивідуалізованою (з урахуванням природних здібностей, психологічних особливостей індивіда);
б) будуватися на найкращих освітніх технологіях (щоб, найголовніше, навчити людину вчитися, тобто самовдосконалюватися, знаходити нові знання на базі здобутих);
в) бути справді в безперервному розвитку.
Безперервна педагогічна освіта має забезпечувати самому широкому колу педагогічних працівників можливість адаптуватися до змін технологій і умов роботи з урахуванням соціально-економічних змін, підтримати їх соціальний розвиток через доступ до нових знань та кваліфікацій.
Якими, на Вашу думку, можуть бути шляхи практичної реалізації ідеї безперервної педагогічної освіти на рівні району (міста), області, держави?
Просимо висловити думки, презентувати ідеї, поділитися досвідом.
Рубрики: Актуальна тема для обговорення |


26.09.2008 в 10:30
Привет! Это комментарий.
Чтобы его удалить, авторизуйтесь и просмотрите комментарии записей. Там будут ссылки для удаления или изменения комментариев.
05.10.2008 в 19:21
У сучасних умовах реформування освіти в Україні значне місце відводиться модернізації післядипломної освіти педагогів, яка за визначенням ЮНЕСКО є “короною освіти”. Кожний фахівець, який бажає дійсно бути “метром своєї справи”, має постійно поновлювати та поглиблювати загальні й фахові знання та вміння. Але сьогодні збільшуються вимоги до спеціалістів у зв’язку з необхідністю вирішувати завдання сучасного суспільства в умовах виникнення конкурентного середовища від інших освітянських структур і всебільшого розповсюдження надання ними освітніх послуг. Чи ведете Ви і яку орієнтацію на ринок освітніх послуг, адже остання обумовлена відсутністю повноцінного державного замовлення?
20.10.2008 в 11:04
Я би для початку розібралася з концепцією і термінами. Гуманістичний і гуманний підхід - різні речі. Перше визначення стосується відомої і викристалізуваної школи. Допоки освітянин не зможе зрозуміти, куди він втрапив, він нічого не буде робити. Національна програма виховання, скажімо, теж все переплутала, чого я і боялася. В освіті дорослих можна почати хоча би з семантики. “Слухач” - все ще передбачає пасивну позицію. Інша справа - “діяч”,”учасник”.Відповідно це стосується і формату засвоюваних знань.