Робота з дітьми з особливими потребами

Термінологія

сентября 15, 2010 в 21:20 | Лого- | Comments Off

Аграмматизм - порушення розуміння і вживання граматичних засобів мови.

Алалія - відсутність чи недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному чи ранньому періоді розвитку дитини. Розрізняють моторні і сенсорні алалії.

$CUT$ Амімія - відсутність мімічних рухів, спостерігається при парезах і паралічах.

Артикуляція - діяльність мовних органів, зв’язана з промовлянням звуків мови та різних їх комплексів, що складають склади, слова.

Артикуляційна гімнастика - підготовчі вправи, метою яких є вироблення правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків.

Аутизм - замкнутість, відстороненність від реального світу, занурення у світ власних внутрішніх переживань.

Афазія - повна чи часткова втрата мовлення, обумовлена локальними ураженнями головного мозку.

Афонія - повна відсутність голосу.

Брадилалія - патологічно уповільнений темп мовлення.

Гаммацизм - недолік вимови звуків г, гў.

Дисграфія - порушення процесу письма.

Дислалія - порушення звуковимови при нормальному слухові і збереженній інервації мовного апарату.

Дислексія - порушення процесу читання.

Дизартрія - порушення вимовної сторони мовлення, обумовлене недостатністю іннервації мовного апарату.

Заікання - порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судомним станом м’язів мовного апарату.

Каппацизм - недолік вимови звуків к, кў.

Контамінація - помилкове відтворення слів, що полягає в об’єднанні в одне слово складів, що відносяться до різних слів.

Корекція - педагогічний та лікувальний вплив, спрямований на подолання вад у розвитку дитини.

Логопедія - наука про порушення мовлення, про методи їх попередження, виявлення, усунення засобами спеціального навчання і виховання.

Ламбдацизм - неправильна вимова звуків л, лў.

Мутизм - припинення мовного спілкування з оточуючими внаслідок психічної травми.

Недорозвинення мовлення - якісно низький рівень сформованості порівняно з нормою тієї чи іншої мовної функції або мовної системи в цілому.

Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ) - різні мовленнєві розлади, при яких у дітей порушене формування всіх компонентів системи мовлення , що відносяться до звукової і змістовної сторони.

Парафазія - порушення мовленнєвого висловлювання, що виявляється в неправильному вживанні звуків чи слів в усному і письмовому мовленні (заміна звуків, заміна слів близькими за звучанням або за змістом).

Розпад мовлення - втрата вже сформованих мовних навичок і комунікативних умінь внаслідок локальних уражень мозку.

Ринолалія - порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовного апарату.

Ротацизм - неправильна вимова звуків р, рў.

Сигматизм - неправильна вимови свистячих і шиплячих звуків.

Тахілалія - патологічно прискорений темп мовлення.

Фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФНМ) - порушення процесів формування вимовної сторони мовлення в дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття і вимови фонем.

Эхолалія - автоматичне повторення слів слідом за їхнім відтворенням.