Блог Назаренко Галини Анатоліївни

30 вересня здійснила редагування та відправила на адресу Інституту педагогіки АПН України матеріали про інноваційну діяльність 19 навчальних закладів Черкаської області (загальним обсягом 883 сторінки).

29 вересня 2008 року провела теоретичний семінар для педагогічного колективу Шевченківської гімназії Звенигородського району з проблеми “Сутність національної свідомості й самосвідомості зростаючих громадян України”

Пріоритетним завданням виховної діяльності освітніх закладів будь-якої держави у будь-які часи було, є і буде виховання патріотів. Ця проблема є надзвичайно актуальною і для України. Створення патріотично спрямованого виховного середовища для реалізації завдань патріотичного виховання дітей та учнівської молоді актуалізує проблему формування та розвитку однієї з пріоритетних складових професійної культури педагога – готовності до патріотичного виховання учнів. Ця складна особистісна якість вчителя регулює його діяльність у сфері патріотичного виховання учнів, забезпечує ефективність цього процесу.

Готовність педагога до патріотичного виховання учнів ми розглядаємо як систему інтегрованих властивостей особистості, яка передбачає сформованість патріотичних почуттів та моральної сфери особистості вчителя, усвідомленість базових цінностей педагогічної діяльності, наявність мотиваційно-ціннісного ставлення   до процесу патріотичного виховання учнів, володіння ефективними способами і засобами досягнення  цілей патріотичного виховання, здатності до рефлексії та самовдосконалення у цій сфері. Готовність педагога до патріотичного виховання учнів є основою, внутрішньою силою активної суспільної та професійної позиції вчителя.

Сформованість патріотичних почуттів вчителя є передумовою його готовності до патріотичного виховання учнів. Це положення базується на дослідженнях багатьох вчених, які особистий приклад педагога визнають найважливішим засобом виховання будь-яких почуттів. Іншими словами, вчитель, який сам не є патріотом, не спроможний здійснювати ефективний процес патріотичного виховання учнів. Отже, педагогу мають бути притаманні  любов до Батьківщини,  усвідомлення безперечної цінності своєї країни,  віра у її майбутнє, спроможність безкорисно радіти її досягненням, сприяти становленню й утвердженню її як правової, демократичної, соціальної держави; любов, повага та доброзичливе ставлення до українського народу, досконале володіння державною мовою, ціннісне ставлення до історії та культури власного  народу, готовність до плідної праці на користь рідної землі, турбота про збереження природи країни та її багатств.

З огляду на те, що українське суспільство зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості учня, становлення його патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі, важливим компонентом готовності педагога до патріотичного виховання учнів є сформованість моральної сфери особистості вчителя. Вельми проблематичним буде виховання в учнів, скажімо, поваги до українського народу педагогом, якому не властиве почуття поваги до іншої людини.

Здійснення ефективного процесу патріотичного виховання учнів неможливе без усвідомлення  базових цінностей педагогічної діяльності, які оптимально поєднують цінності виховання на засадах гуманістичної етики та просоціальні цінності, які обумовлені вимогами суспільства та демократичного устрою держави. Це своєрідна система переконань,  ідеалів, прагнень, відносин, а також етичних принципів педагогічної взаємодії. Такими цінностями є неповторність та недоторканість людського життя, гуманізм,  мир, свобода, толерантність, милосердя, соціальне право і соціальне благополуччя, людська гідність,  відмова від насилля, гармонія людини з оточуючим середовищем. Підкреслимо, що ціннісне ставлення до людини та її життя реалізується через дотримання прав людини, зокрема її права на життя, навчання та працю; справедливі, сприятливі та гідні умови її навчання та праці; відпочинок, дозвілля, соціальне забезпечення, медичне обслуговування, культурне самовираження. Орієнтація на базові цінності педагогічної діяльності є передумовою створення у рамках патріотично спрямованого виховного процесу сприятливих умов для саморозвитку та самореалізації кожного учня, задоволення його освітніх потреб, розвиток його особистісного потенціалу та здібностей. На загальнодержавному рівні це сприятиме підвищенню благоустрою, задоволенню  індивідуальних, колективних і національних потреб, досягненню соціальної справедливості, реалізації рівності прав. На особистісному рівні це дасть змогу ставитися до вихованця як до активного учасника процесу патріотичного  виховання,  сприймати учня як особистість зі своїми індивідуальними проявами типологічних особливостей, конкретними соціальними запитами, як суб’єкта з певними відносинами, представника конкретної культури.

Важливим також є наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення   до процесу патріотичного виховання учнів, що передбачає усвідомлення ним не лише на  професійному, а й на особистісному рівні важливості та практичної значущості педагогічної діяльності у цьому аспекті, смислу і цілей патріотичного виховання у контексті актуальних проблем сучасного державотворення. Про наявність такого ставлення свідчить також дотримання педагогом  принципів професійної відповідальності за результати виховання перед дітьми, батьками, представниками професії, суспільством, державою. Це усвідомлене ставлення педагога до патріотичного виховання учнів обумовлюється його професійними інтересами, ціннісними орієнтаціями та ідеалами. Підкреслимо, що ефективність виховання патріотичних почуттів учнів забезпечується лише адекватною цілям патріотичного виховання мотивацією.

Якими, на Вашу думку, можуть бути шляхи підготовки педагога до виконання завдань патріотичного виховання на сучасному етапі?

Просимо також  поділитися думками про зміст цієї підготовки.

24 вересня 2008 року взяла участь у роботі Комісії з інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради МОН України. Черкаська гімназія №31 отримала статус експериментального закладу всеукраїнського рівня.