Пахомова Тетяна Генадіївна
Комп’ютерні навчальні програми в навчанні англійської мови, вважає Е.Л. Носенко, стали використовуватися з 80-х рр. XX в. Говорилося про те, що автоматизовані навчальні системи (АОС) відносяться до так названих комбінованих технічних засобів навчання. Вони призначені для реалізації за допомогою комп’ютера, що працюють у діалоговому режимі, функцій по пред’явленню навчальної інформації в зручній для сприйняття формі, індивідуалізованому керуванню навчальною діяльністю в ході програмованого, проблемного навчання; контролю знань, а також для забезпечення доступу до обчислювальних, інформаційно-довідкових і інших ресурсів комп’ютера.
«Про те, що комп’ютери стрімко ввійшли в наше життя й у процес навчання англійській мові, трохи потіснивши традиційні методики і змусивши викладачів іноземних мов вирішувати проблеми, про існування яких кілька десятків років тому жоден лінгвіст навіть не підозрював» пише С.В. Фадєєв. Немає нічого дивного в тім, що не усі викладачі виявилися готовими до широкого впровадження комп’ютерів у таку нетрадиційну сферу, як навчання іноземним мовам.
Система утворення, на думку багатьох дослідників, не може бути незалежної від суспільного і політичного пристрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в школи і вузи, перетворити стихійний процес, яким він по перевазі був протягом цілого ряду років, у керований і контрольований, залучити до роботи над новими навчальними матеріалами фахівців у предметних областях, стимулювати комп’ютерні фірми до створення електронної навчальної продукції для українських школярів і студентів.
Необхідно, щоб кожен викладач зрозумів просту думку: комп’ютер у навчальному процесі – не механічний педагог, чи заступник аналог викладача, а засіб при навчанні дітей, що підсилює і розширює можливості його навчальної діяльності. Те, що викладач бажає одержати в результаті використання машини, у неї необхідно запрограмувати.
Таким чином, комп’ютер бере на себе левину частку рутинної роботи викладача, вивільняючи йому час для творчої діяльності, що на сучасному рівні розвитку техніки не може бути віддана комп’ютеру.
Як відомо, придатність технічних засобів навчання і контролю для використання на заняттях по іноземній мові визначається за наступними критеріями:по-перше, вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчального процесу,по-друге, забезпечувати негайне і постійне підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;
по-третє, підвищувати свідомість і інтерес до вивчення мови,
по-четверте, забезпечувати оперативний зворотний зв’язок і поопераційнний контроль дій усіх тих, яких навчають,,
по-п’яте, мати можливість швидкого уведення відповідей без тривалого їхнього кодування і шифрування.
Як показує практика, із всіх існуючих засобів навчання комп’ютери щонайкраще „вписуються” у структуру навчального процесу, найбільше повно задовольняють дидактичним вимогам і максимально наближають процес навчання англійської мови до реальних умов. Комп’ютери можуть сприймати нову інформацію, певним чином обробляти її і приймати рішення, можуть запам’ятовувати необхідні дані, відтворювати зображення, що рухаються, контролювати роботу таких технічних засобів навчання, як синтезатори мови, відеомагнітофони, магнітофони. Комп’ютери істотно розширюють можливості викладачів по індивідуалізації навчання й активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні англійської мови, дозволяють максимально адаптувати процес навчання до індивідуальних особливостей учнів. Кожен учень одержує можливість працювати у своєму ритмі, тобто вибираючи для себе оптимальні обсяг і швидкість засвоєння матеріалу.
Застосування комп’ютерів на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріал при використанні комп’ютера краще засвоюється .
Комп’ютер забезпечує і всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу і виконує функцію зворотного зв’язку між учнем і викладачем. При використанні комп’ютера для контролю якості знань учнів досягається і велика об’єктивність оцінки. Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями.
Ще одна перевага комп’ютера – здатність накопичувати статистичну інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість помилок, правильних/неправильних відповідей, звертань за допомогою, часу, витраченого на виконання окремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь і якість сформованості знань в учнів.
Необхідно відзначити, що комп’ютер знімає такий негативний психологічний фактор, як «страх». Під час традиційних аудиторних занять різні фактори (дефекти вимови, страх припуститися помилки, невміння уголос формулювати свої думки і т.п.) не дозволяють багатьом учням показати свої реальні знання. Залишаючись „наодинці” з дисплеєм, учень, як правило, не почуває скутості і намагається виявити максимум своїх знань.
Сприятливі можливості створюють комп’ютери і для організації самостійної роботи учнів на уроках англійської мови. Учні можуть використовувати комп’ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп’ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навички, що відпрацьовується.
Однак, сказавши про достоїнства комп’ютерів, Носенко Е. Л. , Ломов Б.Т. відзначають і деякі недоліки. Діалектичність педагогічних явищ полягає в тому, що яке би те не було, позитивна саме по собі властивість чи якість цілісного навчально-виховного процесу обертається своєю протилежністю і стає вкрай небажаним при непомірному, гіпертрофованому прояві, що придушує інші, не менш важливі властивості. Це зауваження має саме безпосереднє відношення до індивідуалізації навчання, тим більше що в умовах комп’ютеризації істотно міняються умови взаємодії педагога й учнів, а також учнів один з одним. Уже на першому етапі навчання англійської мови, у процесі постановки цілей і задач майбутньої пізнавальної діяльності учнів учитель бере участь опосередковано. Безпосереднє пред’явлення завдань учню здійснює комп’ютер. Звичайно, учитель повинний приймати саму активну участь у складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні тієї чи іншої задачі. Але в реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання – пред’явленні і прийнятті учнями цілей і задач пізнавальній-учбово-пізнавальної діяльності – в умовах комп’ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителя й учня, живого слова вчителя.Хоча передача усіх функцій викладача машині в принципі можлива, ідею повної автоматизації навчання, як справедливо підкреслив на всеросійській конференції, присвяченої психологічним проблемам створення і використання комп’ютера Б.Ф. Ломов, навряд чи можна розглядати як практично реалізовану і гуманну. Навчання немислиме без впливу особистості, що навчає на учнів, а для цього необхідний їхній безпосередній контакт.
Рубрики Комп’ютер на уроці іноземної | Комментариев нет
